«Все зробимо хоробро й благородно, по римському високому звичаю; і смерть пишатиметься, що нас прийме»: фінал п’єси Шекспіра «Антоній і Клеопатра»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.3.2Ключові слова:
Шекспір, «Антоній і Клеопатра», Ренесанс, лімінальність, самогубство, психоаналіз, гендерні студії, еротичне, політичнеАнотація
Стаття присвячена інтерпретації фіналу римської п’єси Вільяма Шекспіра «Антоній
і Клеопатра» крізь призму лімінальності — граничного, перехідного стану, в якому опиняються головні герої перед смертю. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасної гуманітаристики до концептів межового досвіду, психологічного зламу і трансформації ідентичності в художньому тексті.
Новизна розвідки полягає в тому, що фінал Шекспірової пʼєси прочитується в контексті теорії лімінальності як ритуальна ініціація, де смерть героїв набуває екзистенційного і символічного змісту. Предметом аналізу обрано поведінку і психічні рефлексії Антонія і Клеопатри, які усвідомлено обирають самогубство як вихід із незворотної ситуації, що виникає внаслідок конфлікту політичного та еротичного.
Метою цієї статті є виклад інтерпретації психологічних саморефлексій головних героїв у лімінальній ситуації, яка закінчується самогубством. Для досягнення мети використано методи психоаналітичної критики, герменевтики і «пильного читання» художнього тексту.
Результатом дослідження є висновок, що у фіналі п’єси смерть протагоністів постає не як поразка, а як акт гідності. Показано, що герої, остерігаючись тріумфу супротивника (Октавія Цезаря) і публічної ганьби, а також не уявляючи власного життя без об’єкта свого пристрасного кохання, усвідомлюють невідворотність смерті, яка сприймається ними як єдиний прийнятний вихід. Шекспір підкреслює, що цим актом Антоній і Клеопатра не лише руйнують плани Октавія Цезаря, а й змушують його визнати їхню людську гідність, і це, зрештою, стає тріумфом кохання над марнославними земними справами. Останні дії закоханих (зміна вбрання, прощання, ритуалізація смерті) сприймаються як сакральна підготовка до переходу в інший стан буття.
Перспективи подальшого вивчення включають розширення аналізу лімінальних станів та ритуалізації смерті у творчості Шекспіра й інших письменників епохи Ренесансу,
а також поглиблене дослідження психоаналітичних аспектів вибору смерті та трансформації ідентичності у художній літературі.
Завантаження
Посилання
Boikarova, L. (2017). Vidtvorennia khronotopu trahedii Viliama Shekspira “Antonii i Kleopatra” u perekladatskii interpretatsii Borysa Tena [Reproduction of the chronotope of William Shakespeare’s tragedy “Antony and Cleopatra” in Borys Ten’s translation interpretation]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Perekladoznavstvo ta mizhkulturna komunikatsiia, 3, 10–14.
Bortnik, Zh. (2017). Teatralnist suchasnoi monodramy: psykholohichnyi i poetolohichnyi aspekty [Theatricality of modern monodrama: Psychological and poetological aspects]. Suchasni literaturoznavchi studii. Literaturni vymiry vydovyshchnykh form kultury: zbirnyk naukovykh prats KNLU, 14, 80–94.
Bortnik, Zh. (2022). Zhanrovi liminalni transformatsii v suchasnii ukrainskii drami [Genre liminal transformations in modern Ukrainian drama]. Volyn filolohichna: Tekst i kontekst, 34, 169–180.
Burliga, B. (2013). The spectacle of love and death in Plutarch’s “Life of Antony”. Scripta Classica, 10, 107–127.
Burnett, M. (2014). Capital, Commodities, Cinema: Shakespeare and the Eastern European ‘Gypsy’ Aesthetic. Shakespeare Jahrbuch, 150, 146–160.
Charlton, J. (2020). An Argument for Cleopatra — the “Herculean Hero” — of Shakespeare’s Antony and Cleopatra. Journal of the Wooden O, 20, 20–31.
Elam, K. (2017). “Cleopatra a gypsy”: Performing the Nomadic Subject in Shakespeare’s Alexandria, Rome and London. Memoria di Shakespeare. A Journal of Shakespearean Studies, 4, 35–60.
Fadaei Heidari, N. (2020). Re-visiting Orientalism in Antony and Cleopatra. International Journal of English, Literature and Social Sciences, 5(1), 122–131. https://doi.org/10.22161/ijels.51.25
Ferguson, R. (2024). Octavian, Antony and Cleopatra: Propaganda and War. https://www.researchgate.net/publication/383565605_Octavian_Antony_and_Cleopatra_Propaganda_and_War
Franko, I. (1901). Peredmova [Foreword]. In W. Shakespeare, Antonii i Kleopatra [Antony and Cleopatra] (P. A. Kulish, Trans.; pp. 1–180). Z drukarni Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka.
Grams, T. N. (2016). Classical Masculinity in Shakespeare’s Antony and Cleopatra [Master’s thesis, Northern Michigan University]. All NMU Master’s Theses. https://commons.nmu.edu/theses/97
Hann, Y. (2009). “Royal wench”: Investigating gender and power in the Antony and Cleopatra plays of the English Renaissance [Doctoral dissertation, Memorial University of Newfoundland].
Haworth, B. (2021). Setting the Scene: Shakespeare’s Liminal Spaces and the Contestation of Authority [Doctoral dissertation, University of Southampton]. https://irep.ntu.ac.uk/id/eprint/44627
Hillman, D. (2013). “If it be love indeed”: Transference, Love, and Anthony and Cleopatra. Shakespeare Quarterly, 64(3), 301–333. https://doi.org/10.1353/shq.2013.0045
Hollebon, J. (1986). NO WOMAN’S LAND. Marginality, Liminality and Non-traditional Women in New Zealand. Decade between early 1970 — early 1980 [Unpublished master’s thesis]. University of Otago.
Kanninen, H. (2020). “You Have Witchcraft in Your Lips”: Sensory Witchcraft in Shakespeare’s Antony and Cleopatra and Macbeth [Doctoral dissertation, University of Nebraska — Lincoln]. Dissertations, Theses, and Student Research: Department of English. https://digitalcommons.unl.edu/englishdiss/162/
Kostuch, L. (2014). Ancient philosophy of lovesickness: Plutarch, Cleopatra and Eros. PROSOPON. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne, 9(3), 5–14.
Kremenik, M. (2020). Shame and Betrayal in Shakespeare’s Antony and Cleopatra. Kawasaki Journal of Medical Welfare, 26(1), 41–48.
Kumar, S. (2023). All for Love and Antony and Cleopatra — A Comparative Study. International Journal for Multidisciplinary Research, 5(1), 1–11. https://doi.org/10.36948/ijfmr.2023.v05i01.1401
Kurtuluş, G. (2021). Cosmopolitanism, Mobility and Hybridity in Shakespeare’s Antony and Cleopatra. IDEAS: Journal of English Literary Studies, 1(2), 101–120.
Logan, R. A. (2018). Shakespeare, Antony and Cleopatra, and the Nature of Fame. Research in Medieval and Early Modern Culture, 4. https://doi.org/10.2307/j.ctvvnchb
Maloney, W. (2010). The Death Of Cleopatra, A Medical Analysis Of The Theory Of Suicide By Naja Haje. WebmedCentral TOXICOLOGY, 1(8), WMC00502.
McLelland, K. (2023). Violent Liminalities in Early Modern Culture. Inhabiting Contested Thresholds. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003107880
Mehl, D. (1986). Shakespeare’s Tragedies: An Introduction. Cambridge University Press (Original work published 1983). https://doi.org/10.1017/CBO9780511620386
Naumovska, O. (2022). Invariantna struktura obriadiv perekhodu mizhsvittia v naukovomu osiahnenni Arnolda van Hennepa [Invariant structure of rites of passage between worlds in Arnold van Gennep’s scientific understanding]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka, 1(31), 51–54. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.10
Novy, M. (2017). Shakespeare and Feminist Theory. Bloomsbury. https://doi.org/10.5040/9781472567109
Randazzo, G. (2012). Cleopatra: The Defiance of Feminine Virtue. English Senior Seminar Papers, 8. https://fisherpub.sjf.edu/english_seniorseminar/8
Retief, F. P., & Cilliers, L. (2006). The death of Cleopatra. Acta Theologica, 26(2), Supplementum 7, 79–88. https://doi.org/10.4314/actat.v26i2.52557
Shakespeare, W. (n. d.). Antony and Cleopatra (B. Mowat, P. Werstine, M. Poston, & R. Niles, Eds.). The Folger Shakespeare. https://www.folger.edu/explore/shakespeares-works/antony-and-cleopatra/read
Smith, B. R. (2000). Shakespeare and Masculinity. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198711889.001.0001
Soletskyi, O. (2010). “Pamʼiat kultury” yak chynnyk avtokomunikatsii “ia-pysmennyka” ta “ia-doslidnyka”: Fenomen tvorchoi indyvidualnosti Valeriia Shevchuka [“Memory of culture” as a factor of auto-communication of “I-writer” and “I-researcher”: The phenomenon of Valerii Shevchuk’s creative individuality]. Prykarpatskyi visnyk NTSh. Slovo, 2(10), 291–303.
Soletskyi, O. (2018). Liminalni koreliatsii “pamʼiati”: Fenomen tvorchoi indyvidualnosti Valeriia Shevchuka [Liminal correlations of “memory”: The phenomenon of Valerii Shevchuk’s creative individuality]. Zakarpatski filolohichni studii, 1, 28–35.
Sousa, R. L. de. (2007). ‘Kingdoms Are Clay’: Staging sexual desire and political struggle in William Shakespeare’s Antony and Cleopatra. Vertentes, 30. https://ufsj.edu.br/portal-repositorio/File/vertentes/Vertentes_30/ramayana_soura.pdf
Sukhomlynov, O. (2012). Etnokulturnyi dyskurs u literaturi polsko-ukrainskoho pohranychchia XX stolittia [Ethno-cultural discourse in the literature of the Polish-Ukrainian borderland of the XX century]. LANDON-XXI.
Suprihandani, E., & Jacinda, T. (2017). The Borderline Personality Disorder Of Antony In The Drama Antony And Cleopatra by William Shakespeare. Journal Of English Language and Literature, 2(2), 27–44. https://doi.org/10.37110/jell.v3i01.34
Sutton-Smith, B. (1972, December 1). Games of Order and Disorder. Paper presented at the Symposium on “Forms of Symbolic Inversion”. American Anthropological Association, Toronto.
Thomassen, B. (2009). The Uses and Meanings of Liminality. International Political Anthropology, 2(1), 5–27.
Torkut, N. (2004). W. Shekspir: Istoriia ta dramatychni khroniky [W. Shakespeare: History and dramatic chronicles]. In W. Shakespeare, Istorychni khroniky [Historical chronicles] (pp. 3–34). Folio.
Turner, V. (1967). The Forest of Symbols: Aspects of Ndembu Ritual. Cornell University Press.
Turner, V. (1982). From Ritual to Theatre. The Human Seriousness of Play. PAJ Publications.
Turner, V. (1991). The Ritual Process: Structure and Anti-Structure. Cornell University Press.
Van Gennep, A. (1960). The Rites of Passage. (M. B. Vizedom, & G. L. Caffee, Trans.). University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226027180.001.0001
Zborovska, N. (2003). Psykhonaliz ta literaturoznavstvo [Psychoanalysis and literary criticism]. Akademvydav.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Світлана Дейнека
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
