Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.4.7

Ключові слова:

гетеротопія, жіночий власний простір, гендер, молодіжні організації, Україна

Анотація

Незважаючи на все ще міцно вкорінені в українському суспільстві гендерні стереотипи, жінки не менш активно, ніж чоловіки, проявляють себе як громадські активістки, лідерки, політичні діячки на рівні локальних громад і на всеукраїнському рівні. Зберігається ця тенденція й у молодіжному середовищі, зокрема в молодіжних організаціях. Предметом статті є медійний дискурс молодіжних організацій, що діють в Україні, проблемою — гендерна складова досліджуваних текстів. Метою авторок є пошук відповіді на такі дослідницькі питання: іменники якого роду вживають у своїх публікаціях молодіжні організації, що були предметом дослідження? А також у якому контексті використовують ці іменники, говорячи про стать? Метод дослідження — кількісний і якісний аналіз змісту. Матеріалом дослідження став увесь контент, створений у 2018 році шістьма молодіжними організаціями, що діють Україні, та опублікований на сайтах і у фейсбуці цих організацій. Вибір молодіжних організацій був цілеспрямованим. Застосовано критерій медійної видимості, унаслідок чого для дослідження були відібрані Фундація Регіональних Ініціатив, Будуємо Україну Разом, Юнацький Корпус, Молодіжний Націоналістичний Конгрес, UKRAЇNER, а також Пласт. У теоретичному плані дослідження спирається на концепцію власного простору Бернхарда Вальденфельса та концепцію гетеротопії Мішеля Фуко.

Результати дослідження показують, що, по-перше, стать відіграє важливу роль у середовищі молодіжних організацій і їхньої громадської активності; по-друге, мова, яка використовується в молодіжному середовищі, не є гендерно нейтральною; по-третє, гендер з’являється в досліджуваному дискурсі в чотирьох контекстах: стать як нейтральна категорія в описовому сенсі, стать для окреслення цільової групи діяльності організації, стать, безпосередньо пов’язана з гендерними ролями, які приписуються жінкам / чоловікам, і стать як пряма загроза для діяльності жінок. Новизна дослідження полягає в аналізі медійного простору молодіжних організацій крізь призму концепції гетеротопії Мішеля Фуко та критеріїв статі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Юлія Лащук, Інститут Європейського університету

Магістр культурології, дослідниця Центру міграційної політики, Центру Роберта Шумана

Клаудія Вольневич-Сломка, Університет Казимира Великого в Бидгощі

Кандидат соціальних наук у галузі науки про державну політику, ад'юнкт кафедри методології досліджень та вивчення дискурсу

Посилання

Archacka, M. (2016). Szkoła. Społeczna rola heterotopii. W: J. Gromysz, R. Włodarczyk (Red.), Utopia a edukacja, tom I o wyobrażeniach świata możliwego. Instytut Pedagogiki Uniwersytetu Wrocławskiego. https://doi.org/10.34616/22.19.112

Bowers, T. (2018). Heterotopia and Actor-Network Theory: Visualizing the Normalization of Remediated Landscapes. Space and Culture, 21(3), 233–246. https://doi.org/10.1177/1206331217750069

Foucault, M. (1986). Of Other Spaces. Diacritics, 16, 22-27. https://doi.org/10.2307/464648

Foucault, M. (2005). Inne przestrzenie. Teksty Drugie: teoria literatury, krytyka, interpretacja, 6(96), 117–125.

Januszewska, E. (2020). Heterotopie dziecięcego uchodźstwa. Syryjczycy w Libanie. Wydawnictwo Impuls.

Kurcińska, L. (2018). Heterotopia przedszkola, o “nie-miejscu w miejscu”. Forum Pedagogiczne, 2(8), 257–266. https://doi.org/10.21697/fp.2018.2.18

Kurzynoga, M. (2012). Heterotopia domu dziecka, czyli o miejscu bez miejsca. Teraźniejszość — Człowiek — Edukacja, 4(60), 87–95.

Mendel, M. (2007). Społeczeństwo i rytuał. Heterotopia bezdomności. Wydawnictwo Adam Marszałek.

Ostrowicka, H., & Wolniewicz-Slomka, K. (2022). Heterotopias of Nationalist Youth Organisations in Poland: Communitarisation and Entry/Exit System. The Qualitative Report, 27(11), 2528–2545. https://doi.org/10.46743/2160-3715/2022.5708

Sandin, G. (2008). Keys to heterotopia: An actantial approach to landfills as societal mirrors. Nordic Journal of Architectural Research, 20(2), 75–87.

Van Dijk, T. (2001). Critical Discourse Analysis. W: D. Schiffrin, D. Tannen, H. E. Hamilton (Red.), The Handbook of Discourse Analysis (pp. 352–371). https://doi.org/10.1002/9780470753460.ch19

Waldenfels, B. (2009). Podstawowe motywy fenomenologii obcego. Seria TERMINUS. T. 51. Oficyna Naukowa.

Warren, R., Applebaum, A., Fuhrman, H., & Mawby, B. (2018). Women’s Peacebuilding Strategies Amidst Conflict: Lessons from Myanmar and Ukraine. Georgetown Institute for Women, Peace and Security, https://www.peaceinfrastructures.org/documents/womens-peacebuilding-strategies-amidst-conflict-lessons-myanmar-and-ukraine

Wójtowicz, A (2014). Pałac Staszica jako heterotopia afektywna — refleksja humanistyczna w planowaniu przestrzennym. Teksty Drugie, 6, 305–320.

Wójtowicz, A. (2015). O Pałacu Staszica jako heterotropii w tekstach Wacława Berenta. Recepcja hetero topologii. W: K. Rdzanek, A. Wójtowicz, A. Wróbel (Red.), Miejsca odmiejscowione (s. 89–106). Instytut Badań Literackich Polskiej Akademii Nauk.

Downloads


Переглядів анотації: 134

Опубліковано

25.12.2023

Як цитувати

Лащук, Ю., & Вольневич-Сломка, К. (2023). Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій. Синопсис: текст, контекст, медіа, 29(4), 288–294. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.4.7

Номер

Розділ

Медіа та віртуальна реальність